Державна реєстрація нормативно - правових актів

"На органи юстиції покладено функції щодо здійснення державної реєстрації нормативно - правових актів, а саме деяких розпоряджень голови районної державної адміністрації, наказів управлінь, відділів, та інших органів виконавчої влади.

Державна реєстрація нормативно - правових актів є одним з найвагоміших засобів забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян та юридичних осіб, усунення порушень законодавства, підвищення дієвості нормативно - правових актів.

Основними законодавчими актами з питань державної реєстрації нормативно - правових актів є Указ Президента України від 03.10.1992р. № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, та постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (із змінами).

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Відповідно до пункту 4 Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів органів виконавчої влади, державній реєстрації підлягають нормативно - правові акти будь-якого виду (постанови, накази, розпорядження, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

Ø  зачіпають соціально – економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють и скасовують організаційно правовий механізм їх реалізації;

Ø  мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління і контролю, а також підприємств, установ, організацій, що не належать до сфери управління органу, який видав нормативний акт”.

Положення - це нормативно-правовий акт, що встановлює структуру і функції будь-якого органу, або визначає порядок будь-якої діяльності.

Інструкція - це нормативно-правовий акт, який встановлює порядок застосування актів законодавства, прийнятих органами вищого рівня, або власних актів, а також порядок здійснення будь-якої діяльності.

Правила - це звід правових норм, що регламентують діяльність певної галузі виробництва чи окремий вид діяльності.

Починаючи з 2007 року управління юстиції здійснює правову експертизу поданих на державну реєстрацію нормативно - правових актів на відповідність їх Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нормативно - правовий акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний строк після його прийняття у трьох примірниках: оригінал, дві завірені в копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови тощо), а також затвердженого ним положення (інструкції, порядку тощо) і додатків до них.

У разі наявності положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи, нормативно - правовий акт повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами у формі, встановленій законодавством.

Державна реєстрація нормативно - правового акта проводиться протягом    15 днів, з дотриманням вимог, передбачених Положенням.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

На державну реєстрацію не подаються акти:

Ø  персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

Ø  дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

Ø  оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

Ø  якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

Ø  спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм;

Ø  нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності та інші).

У державній реєстрації може бути відмовлено, якщо нормативний-правовий акт:

Ø  не відповідає Конституції України;

Ø  видано з порушенням чинного законодавства, зокрема акт: порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ, організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки; виходить за межі компетенції органу, що його видав; не відповідає вимогам законодавства про мови; суперечить установленому порядку ведення діловодства;

Ø  викладено з порушенням правил правопису;

Ø  не узгоджено із заінтересованими органами, якщо таке узгодження відповідно до чинного законодавства є обов’язковим;

Ø  не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт.

Підстави скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта:

1.     Виявлені обставини, що не були відомі реєструючому органу під час проведення державної реєстрації;

2.     Винесення рішення суду про визнання нормативно-правового акта недійсним.

3.     Обставини визначені у ч.1 ст.25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” :

Ø  відсутній аналіз регуляторного впливу;

Ø  проект регуляторного акта не був оприлюднений;

Ø  проект регуляторного акта не був поданий на погодження із спеціально уповноваженим органом або його відповідним територіальним органом;

Ø  щодо проекту регуляторного акта спеціально уповноваженим органом або його територіальним органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні;

Ø  урядовим комітетом або апеляційною регуляторною комісією не прийнято рішення стосовно поданої розробником проекту регуляторного акта скарги щодо відмови в погодженні цього проекту спеціально уповноваженим органом чи його територіальним органом;

Ø  розробником проекту регуляторного акта не виконано рішення урядового комітету або апеляційної регуляторної комісії стосовно скарги щодо відмови в погодженні цього проекту спеціально уповноваженим органом чи його територіальним органом.

4.     Виявлення порушень або недотримання вимог п.16 Положення про державну реєстрацію органом, що видав нормативно-правовий акт (у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, орган що видав нормативно-правовий акт зобов’язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати таким, що втратив чинність.