Олександрійська районна державна адміністрація

День Української Державності відзначається 15 липня. Свято символізує тяглість 1 спадкоємність понад тисячолітньої історії України. Його головний зміст – вшанування всіх етапів нашого державотворення, утвердження цивілізаційного європейського вибору та єдності нації в умовах боротьби за незалежність проти споконвічного ворога.

День Української Державності – це нагадування, що нашій державі насправді не 35 років. Наша державність має понад тисячолітню історію. Від Русі та козацтва до Української Народної Республіки і сучасної України – ми єдина зв’язка поколінь, які творили цю землю.

Сьогодні ми не просто згадуємо історію, ми захищаємо її майбутнє.

Понад тисячоліття державотворення.

Українська державність не розпочалася у 1991 році. Її витоки сягають середньовічної Русі, яка була потужним європейським політичним та культурним центром. Відлік ведеться від перших форм державності, що були визнані на міжнародному рівні ще у Х столітті.

Українська традиція державотворення має тисячолітню історію 1 бере свій початок від утворення Давньоруської держави у ЇХ столітті. Саме у Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, зародилася перша самоназва нашого народу – «руси», «русичі», «русини», нашою абеткою стала кирилиця. Із тих часів походить наш національний герб – тризуб, назва грошової одиниці – гривня, з 1187 року нам відомо використання слова «Україна». Не росія, а Україна є повноправним спадкоємцем державної і культурної традиції Русі.

Герб (Тризуб), Прапор та Гімн України — це не новостворені символи, а історичні святині нашого народу, що гартувалися століттями боротьби за свободу.

Цивілізаційний вибір та європейська інтеграція.

Сьогодні також День Хрещення Київської Русі-України. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять князя Володимира Великого. Саме охрещення ним Русі у 985 році остаточно інтегрувало нашу державу у європейський культурно-політичний простір. Хрещення Русі київським князем Володимиром Великим стало найбільш епохальною подією у вітчизняній історії. Прийняття християнства знаменувало прийняття народом 1 державою не тільки найвищих етичних і моральних норм, а й обумовило докорінну зміну світогляду, розквіт освіти та культури, формування єдності народу, розробку першого кодексу законів, карбування власної монети. Окрасою і візитівкою столиці досі залишаються побудовані тоді шедеври архітектури світового рівня – Софіївський собор, Києво-Печерська лавра, визначні пам’ятки в інших містах України.

Отже, наш європейський курс – це не тренд останніх років чи десятиліть. Це вибір, зроблений ще у 988 році Володимиром Великим, Хрещення Русі інтегрувало нас у європейський культурний та політичний простір понад десять століть тому. Ми повертаємося в європейську родину, де завжди був наш дім.

Сьогоднішній рух України до повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО – це логічне повернення до наших історичних і геополітичних витоків.

Зв’язок епох.

Українська державність – це безперервний ланцюг подій.

Сучасна Україна є спадкоємицею державних традицій багатьох епох: Русі, Галицько-Волинського князівства, Української козацької держави (Війська Запорозького), Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Карпатської України.

З часу прийняття християнства Русь перестала сприйматися іншими християнськими державами як варварський простір та увійшла до сім’ї цивілізованих країн та спільної європейської цивілізації. Більше того, за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Русь стала однією з наймогутніших держав Європи з високим для того часу рівнем життя, освіти та культури.

Давньоруська державна традиція знайшла своє продовження у Галицько-Волинському князівстві, у певних формах зберігалася у Великому князівстві Литовському, яке часто називали Литовська Русь.

Надалі ідею відродження власної державності підхопило українське козацтво. Під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького вдалось створити Українську козацьку державу з власними кордонами, органами влади, адміністративно-державним устроєм, військом та зовнішньою політикою. Хоча ця держава була розділена згодом між московією та Річчю Посполитою, але значні елементи державності українці змогли зберегти у вигляді козацьких автономій з другої половини ХМІЇ до другої половини ХМПІ століття.

На початку ХІХ століть здавалося, що руйнування Запорозької Січі та знищення українського козацтва як стану, закріпачення селянства та суцільна русифікація призведуть до цілковитого зникнення українського етносу. Але знову, як той чарівний птах Фенікс, український народ воскресав із попелу. А разом із ним воскресала й ідея власної державності. Українське національне відродження ХІХ століття підготувало грунт для відродження Української держави у 1917-1921 роках.

Коли ж Перші визвольні змагання завершилися невдачею, нація знову не склала рук. Розпочалися Другі визвольні змагання 1938-1950 років. Напередодні 1 в часи Другої світової війни Український народ неодноразово намагався відродити свій суверенітет.

У цей період боротьби за свою суб’єктність українці зазнали величезних втрат, але в плани наддержав не входило існування незалежної Української держави.

Проте боротьба 1 жертви не були даремними, На подвигах попередників виросли нові покоління борців за волю. Зрештою І грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі 90 відсотків голосів було віддано за підтримку Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою України 24 серпня 1991 року, який став точкою відліку сучасної державності.

Зрозуміло, що мирний і поступальний розвиток молодої держави не сподобався російським імперцям. Коли всі політико-економічні спроби знищити новітню українську державність зазнали краху, рашисти з 2014 року вдалися до збройної агресії. Путінський режим заперечує не тільки існування України як суверенної держави, а й існування українців як окремого етносу. 24 лютого 2022 року розпочалися визвольні змагання за саме існування української нації.

Боротьба за суверенітет, вдячність захисникам та спільна відповідальність.

Українська державність нині відстоюється на фронті та в тилу.

В умовах повномасштабної війни День Державності України – це день національної мобілізації, стійкості та єдності навколо захисту суверенітету. Головними гарантами збереження української державності є Сили оборони України, які стримують російського агресора. Сьогоднішнє свято є днем вшанування мужності сучасних Захисників і Захисниць, а також світлої пам’яті всіх поколінь борців за волю України, які віддали життя за її незалежність.

Історія українського державотворення нероздільно пов’язана Із розвитком українського війська та національними військовими традиціями. Захисники нашої державності є нащадками воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА.

Сучасні Збройні Сили України та інші силові структури захищають суверенітет, незалежність та державність України і доводять, що українці – народ-родина, народ-військо, армія сміливих і незламних.

Державність – це не лише інституції, це кожен громадянин, який своєю працею, службою, волонтерством та громадянською позицією рятує та зміцнює країну.

Збереження суверенної, соборної та демократичної України є найвищим національним пріоритетом 1 обов’язком кожного українця перед майбутніми поколіннями. Державність – це усі ми. Кожен громадянин є частиною держави, а її збереження сьогодні є головним національним завданням.

Сучасний вимір свята.

Перенесення дати свята (у зв’язку з переходом Православної церкви України та УГКЦ на новоюліанський календар) є важливим елементом деколонізації національної пам’яті та остаточного розриву з російськими імперськими історичними міфами, (У 2023 році День Державності України відзначався 28 липня, але вже з 2024 року – 15 липня).

Досвід минулих століть показав, що власна держава – це єдиний спосіб забезпечення фізичного існування і запорука стабільного розвитку та єдності нації. Очевидно, що впродовж усього свого історичного шляху український народ завжди виявляв бажання 1 чин здобути власну Українську Самостійну Соборну Державу.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, День Державності України набуває особливого значення. Маємо чітко усвідомлювати: ворог воює не просто за території, а проти нашої ідентичності, йому потрібне повне знищення України як держави.

Проте державність, яка витримала понад десять століть випробувань, неможливо знищити. Вона живе в кожному українцеві, який тримає зброю, волонтерить чи просто чесно працює на своєму місці У нашій Конституції не просто так сказано: «Верховна Рада України від імені Українського народу… виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення 1 на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення… усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями… приймає цю Конституцію – Основний Закон України».

Отже, сучасна Україна живе не з дозволу супердержав чи міждержавних альянсів, а з поєднання ласки Божої з волею української нації.

З метою належної та своєчасної підготовки теплових мереж, теплових пунктів і місцевих систем опалення, вентиляції та гарячого водопостачання (далі – ГВП) до роботи в опалювальному періоді 2026/27 років, попередження відмов у системах теплоспоживання під час проходження опалювального періоду Держенергонагляд нагадує про необхідність виконання заходів згідно з вимогами Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду (далі – ППТГ до ОП), затверджених спільним наказом Міністерства палива та енергетики України і Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 № 620/378, а саме:

– затвердити розпорядчим документом плани організаційно-технічних заходів з підготовки теплових господарств, що знаходяться у власності або господарському віданні (за договором), до роботи в опалювальному періоді з призначенням відповідальних осіб за їх виконання;
– уточнити приєднані теплові навантаження, виконати перерахунок гідравлічного режиму (за необхідності);
– забезпечити відповідність розмірів встановлених розрахункових лімітних звужувальних пристроїв, їх пломбування теплопостачальною організацією;
– провести ремонтні та профілактичні роботи на тепловикористальних установках, теплових мережах, системах теплоспоживання у необхідних обсягах;
– провести налагоджувальні роботи з усунення порушень, виявлених у теплових та гідравлічних режимах роботи систем теплоспоживання;
– виконати гідравлічні випробування теплових мереж, систем опалення та ГВП на щільність та міцність, провести їх промивку;
– виконати шурфування теплових мереж або застосувати інші методи контролю їх стану з метою з’ясування ступеню корозійного пошкодження трубопроводів;
– відновити антикорозійне покриття та теплову ізоляцію на трубопроводах теплових мереж;
– привести у справний технічний стан обладнання та засоби вимірювальної техніки вузлів керування, розташованих у теплових пунктах;
– укомплектувати відповідні підрозділи обслуговувальним персоналом, провести його навчання та перевірку знань, протиаварійні тренування персоналу щодо ліквідації відмов у системах теплоспоживання;
– укомплектувати теплові пункти та робочі місця обслуговувального персоналу технічною документацією;
– провести перевірку готовності теплових господарств до роботи в опалювальний період за участю представників Держенергонагляду в установлені терміни згідно з вимогами розділу Х ППТГ до ОП.

Надати у термін до 31.07.2026 року поштою копію розроблених заходів та розпорядчого документa, яким ці заходи вводяться в дію, до відповідного територіального органу Держенергонагляду в області.

Заздалегідь письмово повідомити територіальний орган Держенергонагляду щодо термінів роботи комісії з визначення стану готовності підпорядкованих теплових господарств до роботи в опалювальний період з наданням розпорядчого документа щодо затвердження складу комісії.

Крім того, рекомендуємо у разі потреби звернутися до відповідного підрозділу Держенергонагляду стосовно залучення державних інспекторів до огляду (оцінки) технічного стану енергетичного устаткування з метою надання рекомендацій щодо визначення оптимальних обсягів ремонтних та профілактичних робіт.

З метою належної та своєчасної підготовки джерел теплової енергії, теплових мереж і теплових пунктів до роботи в опалювальному періоді 2026/27 років, попередження технологічних порушень на енергетичному обладнанні та мережах під час проходження опалювального періоду Держенергонагляд нагадує про необхідність виконання заходів згідно з вимогами Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду (далі – ППТГ до ОП), затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України і Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 № 620/378, а саме:

– затвердити розпорядчим документом плани організаційно-технічних заходів з підготовки теплових господарств, що знаходяться у власності або господарському віданні (за договором), до роботи в опалювальному періоді з призначенням відповідальних осіб за їх виконання;
– розробити та затвердити графіки проведення профілактичних робіт, ремонтів і заміни устаткування;
– забезпечити укладення на наступний опалювальний період договорів на постачання палива, електричної енергії та водопостачання;
– розробити та затвердити графіки обмеження відпуску тепла та теплоносія у разі обмеження постачання паливно-енергетичних ресурсів, в умовах надзвичайних ситуацій та при ліквідації технологічних порушень в системах теплопостачання;
– уточнити приєднані теплові навантаження, виконати перерахунок гідравлічного режиму (за необхідності), провести контроль відповідності розмірів встановлених розрахункових лімітних звужувальних пристроїв у споживачів теплової енергії, їх пломбування;
– забезпечити розробку температурного графіка центрального регулювання відпуску теплової енергії, режимних карт роботи теплового обладнання і мереж;
– провести ремонтні та профілактичні роботи на теплових, тепловикористальних установках і мережах у необхідних обсягах;
– провести налагоджувальні роботи з усунення порушень, виявлених у теплових та гідравлічних режимах роботи систем теплопостачання;
– виконати гідравлічні випробування котлоагрегатів, тепловикористальних установок, теплових мереж, систем опалення та ГВП власних об’єктів на щільність та міцність, провести їх промивку;
– виконати шурфування теплових мереж або застосувати інші методи контролю їх стану з метою з’ясування ступеню корозійного пошкодження трубопроводів;
– відновити антикорозійне покриття та теплову ізоляцію на трубопроводах теплових мереж;
– привести у справний технічний стан обладнання теплових пунктів, вузлів обліку теплової енергії, контрольно-вимірювальних пристроїв та автоматики;
– укомплектувати відповідні підрозділи обслуговувальним персоналом, провести його навчання та перевірку знань, протиаварійні тренування персоналу щодо ліквідації технологічних порушень у системах теплопостачання;
– укомплектувати робочі місця виробничого персоналу оперативною та технічною документацією;
– забезпечити накопичення палива відповідно до технологічних потреб;
– провести перевірку готовності теплових господарств до роботи в опалювальний період за участю представників Держенергонагляду в установлені терміни згідно вимогами розділу Х ППТГ до ОП.

У термін до 31.07.2026 року поштою надати копію розроблених заходів та розпорядчого документa, яким ці заходи вводяться в дію, до відповідного територіального органу Держенергонагляду в області.

Щорічно 15 липня в Україні відзначається День Української Державності – державне свято, покликане утвердити понад тисячолітню традицію українського державотворення, історичну тяглість державницької ідеї від Русі до сучасної незалежної України, а також значення суверенітету, територіальної цілісності, народовладдя, гідності та національної ідентичності в умовах сучасної боротьби Українського народу за свободу і майбутнє своєї держави.

З нагоди цієї визначної дати та з метою належного відзначення Дня Української Державності на Всеукраїнському рівні, популяризації знань про українську державність, її історичну тяглість, символи, цінності та інституції, формування поваги до українського державотворення, підвищення рівня громадянської обізнаності та залучення українців до осмислення ролі державності у збереженні свободи, незалежності, соборності та демократичного розвитку України, Освітня платформа Національного Фестивалю “Код Нації” оголошує про проведення Тестування до Дня Української Державності.

Проведення Тестування покликане сприяти поширенню знань про ключові етапи становлення української державності, її матеріальні та нематеріальні символи, історичні документи, визначні постаті, державні інституції, боротьбу Українського народу за власну державу, а також про цінності, що формують основу сучасної незалежної України: суверенітет, соборність, територіальну цілісність, народовладдя, свободу, гідність, українську мову, історичну памʼять та відповідальність за майбутнє держави.

Склавши Тестування, усі охочі матимуть чудову можливість перевірити свої знання щодо тисячолітньої історії українського державотворення, витоків української державницької традиції, державних символів України, ролі Києва як історичного центру державності, спадкоємності державницької ідеї від Русі, Галицько-Волинської держави, козацької доби, Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки до сучасної незалежної України, а також отримати відповідний електронний сертифікат одразу після проходження Тестування.

Методичне забезпечення, підготовка, опрацювання та технічне впровадження тестових завдань здійснюються Освітньою платформою Фестивалю. Подати заявку на участь можна на сайті події: https://ua.kod-natsii.com/ по 31 липня включно. Складання Тестування триватиме з 10:00 15 липня по 02 серпня включно. Електронні сертифікати учасників надсилатимуться одразу після складання Тестування.

Освітньою платформою Фестивалю оновлено програмний комплекс подачі заявок на участь у просвітницьких подіях. Відтепер усі актуальні анонси заходів Освітньої платформи розміщуватимуться на сайті https://edu.kn.cab/, а реєстрація на участь у подіях стала значно зручнішою, швидшою та доступнішою для учасників. Подання заявки займає до 5 хвилин часу, а у разі сплати благодійного внеску за допомогою платіжної системи заявка підтверджується автоматично одразу після успішного донату та не потребує додаткової модерації чи очікування підтвердження впродовж 36-ти годин.
Як завжди, абсолютно весь прибуток від благодійних внесків учасників буде передано на потреби Збройних Сил України, про що ми постійно звітується на сторінках Фестивалю у соціальних мережах.
Детальніше про умови участі та Регламент проведення Тестування на сайті: https://ua.kod-natsii.com/

Для довідки
Станом на 1 липня 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України забезпечено виплату страхових виплат для 4 130 потерпілих. Середній розмір страхової виплати становить 9 551,52 грн.

Які види страхових виплат призначають у разі смерті потерпілого на виробництві?
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві призначають такі страхові виплати:
1. Одноразова допомога його сім’ї ‒ у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, тобто 345 880 грн.
2. Одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює восьми розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, тобто 69 176 грн.
3. Щомісячна страхова виплата особам, які мають на це право, яка визначається шляхом ділення середньомісячної заробітної плати потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість таких осіб за вирахуванням частки, що припадала на потерпілого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мали права на страхові виплати.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника, не може перевищувати сім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, тобто 60 529 грн.

У разі смерті потерпілого на виробництві право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого. Непрацездатними особами є:
– діти, які не досягли 18 років;
– повнолітні діти, які є здобувачами освіти за денною формою навчання (у тому числі у період між завершенням навчання в одному закладі освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, за умови що такий період не перевищує чотири місяці), до закінчення ними навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, або визнані особами з інвалідністю з дитинства;
особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якщо вони не працюють;
особи з інвалідністю – члени сім’ї потерпілого на час інвалідності.

Також право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого на виробництві мають дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

У разі причинного зв’язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, встановлюється, виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого. Одноразова допомога сім’ї та особам, які перебували на утриманні потерпілого, у такому разі не виплачується.

Особам, які мають право на щомісячну страхову виплату та одноразову допомогу необхідно звернутись до Пенсійного Фонду України.
Способи звернення за страховою допомогою: особисто ‒ звернутись до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України, надавши заяву та документи, які необхідні для оформлення щомісячної страхової виплати та одноразової допомоги або дистанційно ‒ через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (portal.pfu.gov.ua).

Які документи необхідно надати до заяви?
– акт за формою Н-1 або акт за формою П-4;
– витяг з з рішення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи про причинний зв’язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом (у разі причинного зв’язку смерті);
– свідоцтво про смерть;
– трудова книжка;
– цивільно-правовий договір (в разі якщо працівник оформлений за договором ЦПХ);
– свідоцтво про державну реєстрацію ФОП (якщо працівник був фізичною особою підприємцем);
– рішення суду про факт встановлення нещасного випадку (за наявності);
– паспорт;
– свідоцтво про народження;
– довідка про присвоєння ідентифікаційного коду;
– свідоцтво про шлюб;
– довідка про догляд за дитиною до досягнення неї 8-річного віку – це довідка з медзакладу, надається щороку;
– довідка навчального закладу (щосеместру) про те, що член сім”ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на страхову виплату, навчається за денною формою навчання;
– рішення суду, що підтверджує родинні стосунки, якщо було засідання з цього питання;
– довідка з навчального закладу інтернатного типу, якщо там перебуває особа, яка має право на виплату;
– довідка будинку–інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці, якщо там перебуває особа, яка має право на виплату.

Антоніна Гаїна,
начальник управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України
в Кіровоградській області

Відповідно до Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України покладено формування та реалізацію державної інноваційної політики в реальному секторі економіки, державної політики у сфері розвитку підприємництва та державної політики у сфері інтелектуальної власності.

У межах виконання завдань міністерства підготовлено опитувальник для бізнесу DeepTech сектору в Україні, який доступний за посиланням: https://forms.gle/MYmBkHx8Tp5c8hAq9.

Сектор DeepTech охоплює підприємства, які розробляють передові наукоємні технології на основі значних наукових досліджень та інновацій, такі як штучний інтелект, квантові технології, біотехнології, передові матеріали, робототехніка, космічні технології та інші рішення з високим рівнем складності та потенціалом
трансформаційного впливу на економіку.

Метою опитування є отримання актуальної інформації безпосередньо від підприємств DeepTech сектору щодо ключових бар’єрів у сферах фінансування, інноваційної діяльності, інтелектуальної власності, комерціалізації технологій, співпраці з наукою, інфраструктури та впровадження технологій Індустрії 4.0/5.0.

Результати опитування будуть узагальнені та використані для вдосконалення державної політики підтримки інновацій.

Кінцевий термін надання відповідей – 15 серпня 2026 року.

У разі виникнення питань щодо заповнення опитувальника просимо звертатися до контактної особи: Іващенко Алли Іванівни, тел. (044) 494-06-07, електронна пошта alla.ivashchenko@nipo.gov.ua.